наставляти

наставляти
= наставити
(кого — давати конкретні поради, настанови, як слід чинити, поводитися в тих / инших випадках), настановляти, настановити, напучувати, напучати, напутити, навчати, навчити, наказувати (кому — перев. зі спол. "щоб"); повчати, у[в]чити, у[в]казувати, у[в]казати (кому — наставляти, зауважуючи, наказуючи — з можливим відтінком непотрібного / набридливого, надмірного повчання); напоумляти, напоумити, у[в]розумляти, у[в]розумити (навчати чинити розумно, розсудливо)
— Пор. радити, спрямовувати 3)

Словник синонімів української мови. 2014.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "наставляти" в других словарях:

  • наставляти — I я/ю, я/єш, недок., наста/вити, влю, виш; мн. наста/влять; док., перех. 1) Ставити яку небудь кількість чогось. 2) Наводити, направляти, націлювати і т. ін. у потрібному напрямку що небудь. || розм. Спрямовувати, скеровувати на кого , що небудь… …   Український тлумачний словник

  • наставляти — [настаўл’а/тие] л а/йу, л а/йеиш …   Орфоепічний словник української мови

  • наставляти — 1 дієслово недоконаного виду ставити якусь кількість; наводити; наближати; призначати наставляти 2 дієслово недоконаного виду повчати …   Орфографічний словник української мови

  • наставити — I див. наставляти I. II див. наставляти II …   Український тлумачний словник

  • настановляти — I я/ю, я/єш, недок., настанови/ти, новлю/, но/виш; мн. настано/влять; док., перех. 1) розм. Те саме, що наставляти I 1), 3 5). 2) заст.Установлювати, запроваджувати. II я/ю, я/єш, недок., настанови/ти, новлю/, но/виш; мн …   Український тлумачний словник

  • неже — (1) 1. Нежели, чем: Братіе и дружино! луце жъ бы потяту быти, неже полонену быти. 5. Нъ паче похулену быти, неже хулити. Изб. Св. 1076 г., 105 об. 106. Блаженыи (Глеб) възъпи плачьмь горькыимь; ... Увы мнѣ, уне бы съ тобою умрети, неже уед …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • клепка — и, ж. Кожна з опуклих дощечок, з яких складається бочка, діжка й т. ін. •• Не вистача/є одніє/ї кле/пки [в голові/] у кого, кому зневажл. бути дурнуватим, несповна розуму. Кле/пку вставля/ти кому ірон. повчати, на розум наставляти кого небудь …   Український тлумачний словник

  • навчати — і науча/ти, а/ю, а/єш, недок., навчи/ти, чу/, чи/ш і научи/ти, учу/, у/чиш, док., перех. 1) Передавати кому небудь знання, уміння, досвід. || Виховувати, прищеплювати, виробляти які небудь якості, навики і т. ін. || чого або з інфін., рідко чому …   Український тлумачний словник

  • надставляти — я/ю, я/єш, недок., надста/вити, влю, виш; мн. надста/влять; док., перех. 1) Пришивати, приєднувати що небудь для подовження; приставляти. 2) діал. Наставляти, простягувати …   Український тлумачний словник

  • направляти — я/ю, я/єш, недок., напра/вити, влю, виш; мн. напра/влять; док., перех. 1) Спрямовувати, скеровувати кого , що небудь у певному напрямку. || перен. Давати напрям чому небудь. || перен. Зосереджувати на чому небудь, спрямовувати на щось (думки,… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»